[Impact]Розбудова технічної бази мовлення Українського радіо ПАТ «НСТУ»[/Impact]
Редакция Mediasat - 27 Сен, 2019
1. Задачі суспільного радіомовлення.
Згідно Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”, суспільне мовлення створено:
« З метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства створюється Суспільне телебачення і радіомовлення України». На принципах «…пріоритету суспільних інтересів над комерційними та політичними». Також: « …НСТУ здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному)».
Законом України про телебачення і радіомовлення визначено:
«загальнонаціональне мовлення — мовлення не менше ніж на дві третини населення кожної з областей України;».
Законом визначена мінімальне охоплення населення, але, для суспільного мовника, який фінансується за кошти усіх платників податків, норма охоплення повинна бути максимальною — 100% населення. Суспільне телебачення і радіомовлення України — організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України», як соціальний, а не бізнесовий проект, повинно бути доступним для усіх верств населення України.
2. Стан радіомовлення ПАТ НСТУ.
Радіопрограми Суспільного мовлення можливо приймати різними способами:
ефірним в діапазоні FM (87,5 – 108 МГц)
ефірне мовлення АМ в діапазоні середніх хвиль (СХ),
супутниковим,
інтернет,
проводовим,
ефірним цифровим в стандартах DAB+, DVB-T2.
Мовлення в ФМ (FM) діапазоні є основним засобом поширення радіопрограм
Суспільного мовлення, яким зараз охоплено по програмам: УР-1 – 65%, УР-2 – 8%, УР-3 – 10%.
Висока якість мовлення, низька ціна приймачів приваблює слухачів.
Недоліки – неможливість покрити усю територію України, обмежена можливість приймати програми на магістральних дорогах та в сільській місцевості.
Для України є технологією місцевого мовлення. Значна вартість передавальних мереж. Внаслідок невеликих зон мовлення передавачів FM-діапазону, для покриття великих територій необхідно багато частот, ресурс яких вже вичерпано З цієї причини подальший розвиток цієї технології радіо НСТУ доцільний для забезпечення мовлення у містах, з великим рівнем індустріальних завад.
Мовлення в діапазоні СХ (АМ) відсутнє, за винятком зони ООС. Ця технологія радіомовлення використовується країнами, які мають великі території, як Україна. Передавачі цього діапазону здатні покривати значну територію, наприклад, ДХ передавач 500 кВт, на частоті 207 кГц, який працював на РЦ Бровари, покривав цілодобово сигналом територію від Фінляндії до Туреччини. Для України достатньо одного довгохвильового передавача для покриття усієї території. Для покриття території України на середніх хвилях необхідно 3-5 передавачів. Міжнародний розподіл частот у діапазоні ДСХ відбувся ще у 70- х роках минулого століття, Україна отримала значний частотний ресурс, який не використовує. З розвитком цифрових технологій багато країн, у тому числі наші сусіди, планують мовлення на ДСХ, але не мають частот. Тому вони ініціюють новий перерозподіл частот, Україна може втратити цей частотний ресурс.
Переваги мовлення на ДСХ: низька вартість побудови та експлуатації мереж для охоплення великих територій, наявність у населення та торговельній мережі радіоприймачів, їх низька вартість, перспектива переходу на цифровий стандарт мовлення без додаткової перебудови обладнання, можливість паралельного цифрового та аналогового мовлення на одній частоті.
Недоліки: аналогове АМ мовлення має нижчу якість, ніж FM, тому використовується, переважно, для трансляції розмовних програм, мовлення АМ вражається завадами, особливо у великих індустріальних містах. Ці недоліки усуваються з переходом на цифрове мовлення, де якість сигналу на рівні CD.
Супутникове радіомовлення має незначну аудиторію радіо слухачів, внаслідок відсутності можливості мобільного користування, використовується для прийому телепрограм.
Інтернет в Україні використовує 60% населення, але прослуховування радіо здійснює невелика частка. Плата за користування обмежує використання інтернету для постійного прослуховування радіопрограм. Не забезпечується одночасний прийом програм широкою аудиторією слухачів. Технологія знаходиться у стадії розвитку і має перспективу на збільшення користувачів.
Цифрове мовлення – у стадії експерименту, у форматі DAB+. Потребує значних коштів для розбудови. В Україні має перспективу розвитку у великих містах.
Таким чином, основна проблема Суспільного радіомовлення – не забезпечення можливості прийому трьох радіо програм усім населенням країни, особливо в сільський місцевості, де мешканців налічується 15 млн.
3. Стан радіомовлення в інших країнах, напрямки розвитку.
В сучасному світовому інформаційному просторі ефірне звукове радіомовлення залишається одним з найважливіших глобальних засобів масової комунікації.
У різних країнах для розвитку мовлення враховуються місцеві умови і географічних характеристики окремих регіонів, ступінь розвитку інфраструктури, перспективи переходу на цифрове мовлення. Для мовлення одночасно використовується різні технології та стандарти, як аналогові АМ, FM, УКХ так і цифрові DAB, DAB+, DRM, DRM+. HD, DMB.
За даними ООН статистикою, сьогодні у світі є більш ніж 51 000 радіостанцій і радіоприймачів більш ніж 2,4 млрд.
У розвинених країнах можливість приймати програми радіостанцій має, принаймні, 95% всіх домогосподарств і може використовуватись кілька стандартів радіомовлення. Наприклад, в столиці Великобританії, Лондоні по радіоприймачу можна прийняти 31 радіостанцію в FM діапазоні, 11 мультіплексів цифрового радіо стандарту DAB, (180 радіостанцій), 5 радіостанцій LW (ДХ діапазону), 22 радіостанції MW ( СХ діапазону).
Аналогове мовлення в ДСХ діапазоні:
Це найстаріший вид розмовного радіо, з нього почалась історія. Але і сьогодні ця радіо технологія є актуальною. Люди продовжують ним користуватись, зважаючи на його простоту, низьку вартість та доступність. Воно продовжує існування, завдяки попиту людей, так в Великобританії, незважаючи на розбудовані мережі цифрового радіо, продовжує існувати довгохвильова радіостанція і слухачі не дають її вимкнути. Сигнал від одного передавача ДСХ діапазону здатен покривати велику територію.
Для країн, які мають великі території, значну віддаленість населених пунктів, ДСХ мережі потужного радіомовлення є важливим елементом створення єдиного інформаційного простору.
Слід зауважити, що більшість країн світу використовують потужні мережі для внутрішнього радіомовлення на більш ніж 600 радіочастотах. Сумарна потужність та кількість передавачів ДСХ – діапазону, у різних країнах, наведені у таблиці:
№
п\п Країна Кількість
передавачів Сумарна потужність передавачів, МВт
1 Китай 624 36,1
2 Іран 120 19,0
3 США 637 17,4
4 Росія 65 11,6
5 Індія 107 11,3
6 Франція 24 8,0
7 Німеччина 32 6,8
8 Японія 63 4,2
9 Великобританія 63 4,2
10 Румунія 41 4,1
11 Україна 1 0,025
Частоти та потужності передавачів у ДСХ діапазоні у різних країнах.
Країна Частота
(кГц) Потужність
(кВт)
Великобританія 630 200
693 150
909 150
1053 500
1089 400
1215 125
1458 125
1548 100
558,963,972,1035,1332 1
Ірландія 252 100
Данія 243 50
Латвія 1602 50
Франція 183 2000
198 500
Бельгія
Італія
216 1400
234 2000
621 300
657 50
900 50
Польща
Болгарія
1107 10
1485 500
225 1000
576 200
Румунія 153 200
576 200
Угорщина
630 400
855 250
540 1000
873 200
Словаччина
1188 100
1098 25
1521 10
Чехія 270 50
639 750
Ісландія 207 100
Монголія 164 500
209 75
Китай 227 75
539 50х3,20х2,10х26
549 1200
594 300
630 200,100
675 20
711 200
729 200
756 150;50х2;10х17
819 200
836 1000
864 50
882 200
900 10х15;25х3;50х4;100
927 10х10;50х2;100
954 50
963 600
Аналогове мовлення в FМ діапазоні:
Аналіз стану радіомовлення провідних країн світу підтверджує важливість збереження й розвитку аналогового радіомовлення в діапазоні 87,5-108,0 МГц, яким на сьогодні користується найбільш широка аудиторія радіослухачів, за високий рівень якості, доступну ціну приймачів. Цей стандарт використовується як в країнах з невеликими територіями, де кілька десятків передавачів здатні покрити усю територію, так і в країнах з великими територіями, де цей стандарт застосовується у містах з промисловими завадами.
У багатьох країнах, які мають розвинуті цифрові мережі мовлення, у тому числі інтернет мережі, аналогове радіомовлення залишається основним видом мовлення, яким користується населення. У США аналоговим радіомовленням (FM + АМ) користується 80 % радіослухачів.
Цифрове мовлення:
Важливою особливістю сучасного радіомовлення є ефірне цифрове мовлення в європейських стандартах DRM/ DRM+, DAB/DAB+ та ін., яке дозволяє в порівнянні з аналоговими системами зменшувати потужність передавачів у кілька разів, забезпечувати поширення на одному каналі мовлення декількох радіопрограм відмінної якості, надавати інші інформаційні послуги в інтерактивному режимі. При застосуванні новітніх технологій зменшуються експлуатаційні витрати та вартість послуг, заощаджується радіочастотний ресурс, знижується рівень електромагнітного випромінювання.
Європейський досвід розвитку цифрового радіомовлення показує, що мовлення здійснюється у двох стандартах:
DRM, DRM+ в ДСХ та FM-діапазонах,
DAB, DAB+ в діапазоні 174 – 230 МГц.
Країни з регулярним радіомовленням у цифровому стандарті DAB: Бельгія, Чехія, Німеччина, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Австралія, Китай, Гонконг, Південна Корея, Відень, Франція, Угорщина, Ірландія, Італія, Польща, Іспанія, Хорватія, Бруней, Гана, Індонезія, Ізраїль, Кувейт, Малайзія, Нова Зеландія.
Цифрове радіо-покриття зараз складає 99 відсотків населення в Норвегії та Швейцарії, більше 95% в Данії, Великобританії та Нідерландів, 91% в Німеччині та 68% в Італії. Але, кількість користувачів, які слухають радіо у цьому форматі у великих країнах, значно менша, ніж кількість, які слухають у аналоговому форматі, тільки у Великобританії, де цей стандарт впроваджується понад 20 років — 56%, а в Італії та Німеччині тільки 2% та 8%, відповідно. Люди продовжують користуватись старим, аналоговим форматам АМ та FM, але аудиторія цифрового радіо все більш зростає.
Країни з великими територіальними площами застосовують стандарт DRM (Digital Radio Mondiale): Франція, Німеччина, Індія, Китай, Росія, Канада, Австралія, Іран, Іспанія, Італія, Монголія.
Якість звуку, ефективність використання радіочастотного ресурсу, експлуатаційні витрати — DRM/DRM + система є кращою з цифрових технології аудіо мовлення сьогодні і зробити вибір на користь цієї системи здається цілком виправдано. В нашій країні доцільно використовувати цей стандарт у діапазонах ДСХ та FM, ( 87.5-108 МГц). DRM стандарт забезпечує CD-якість трансляції при передачі двоканальних стереофонічних програм, а також багатоканальні стерео сигнали та різноманітні мультимедійну інформацію. Стандарт забезпечує високу якість прийому сигналів DRM в фіксованому та мобільному середовищі, роботу в синхронній одночастотній мережі SFN.
У Сполучених Штатах використовується цифровий стандарт мовлення високої якості IBOC, (HD Radio) у діапазонах СХ та FM, у яких працює більш ніж 1500 станцій. Цей стандарт використовується в багатьох країнах, включаючи Аргентину, Австралію, Боснію, Бразилію, Канаду, Чехію, Францію, Гонконг, Індонезію, Мексику, Нову Зеландію, Філіппіни, Польщу, Швейцарію, Таїланд. На жаль, ця технологія не є відкритим міжнародним стандартом.
4. Особливості розбудови радіомовлення ПАТ «НСТУ».
У спадщину від СРСР Україна отримала досконало побудовану та добре розгалужену систему радіомовлення, яка складається з проводового та ефірного радіомовлення в ДСХ, КХ та УКХ -діапазонах. Ця система була побудована на сучасному, для того часу, передавальному обладнанні, мовленням було охоплено 100% території України.
Для роботи ефірних мереж було використано 54 частоти в ДСХ- діапазоні та понад 200 частот в УКХ-діапазоні.
Згідно з ліцензією серія НР № 1074-м від 11.12.2009 року для поширення державних радіопрограм у ДСХ-діапазоні Національна радіокомпанія України мала 32 частотні присвоєння загальною потужністю 5976,7 кВт.
Головною проблемою мовлення в ДСХ-діапазоні – необхідність великих обсягів фінансування, внаслідок застарілості технічного обладнання Концерну РРТ. Концерн РРТ протягом останніх 30 років не закупив жодного передавача, а експлуатував застаріле обладнання, підвищуючи тарифи на свої послуги. Це призвело до скорочення радіомовлення на довгих та середніх хвилях.
Для мовлення двох програм в УКХ діапазоні використовувалось біля 150 частот, потужність передавачів 4 кВт., що давало охоплення до 95% території України. Але, розвиток мовлення в FM-діапазоні, призвів до зменшення у населення кількості радіоприймачів УКХ-діапазону. Пропозиція НРКУ – замінити частоти УКХ на частоти FM не знайшла підтримки у Національної ради з питань телебачення і радіомовлення того часу. Українське радіо, майже, не отримувало частот у FM-діапазоні для розвитку.
Проводове мовлення, яке забезпечував Укртелеком, не маючи державної підтримки, постійно скорочувалось з 28 млн. радіоточок до кількох сотень.
НРКУ неодноразово ініціювало перед Держкомтелерадіо, Кабінетом Міністрів України проекти модернізації мереж поширення програм Українського радіо. Останній проект у 2013 році був підтриманий і передбачав закупівлю 8 потужних СХ радіопередавачів, але перетворення НРКУ у суспільного мовника, зупинило проект і всі це проблеми перейшли до НСТУ.
Але, зважаючи на те, що основною причиною занепаду мереж поширення завжди була нестача коштів, а їх на систему Держтелерадіо виділялось порядку 600 – 800 млн. грв. на рік (разом з фінансуванням книговидання, інститутів тощо, а на діяльність НРКУ виділялось біля 100 млн. грн.), фінансування НСТУ у межах, навіть, 1 млрд. гривень, дає змогу здійснити плани модернізації мереж поширення радіо за власні кошти.
З урахуванням досвіду розвитку радіомовлення в інших країнах світу, для виконання поставлених задач, ПАТ «НСТУ» доцільно використовувати для трансляції своїх програм усі наявні технології мовлення: Інтернет (стаціонарний і мобільний), кабельні та супутникові мережі, та додатково створити власні мережі ефірного поширення радіопрограм.
Існує кілька сценаріїв розвитку радіомовлення.
Варіант (активний).
Надати пріоритет розвитку мовлення у СХ діапазоні, для чого НСТУ має відповідні ліцензії на мовлення:
УР-1 – 12 передавачів, частоти – 0,648; 1,53; 0,711; 0,891; 1,044; 0,936; 0,936; 0,549; 1,404; 1,278; 0,837; 0,657 МГц.
УР-2 – 13 передавачів, частоти – 1,242; 0,549; 1,377; 1,242; 0,99; 1,377; 1,404; 0,549; 1,404; 0,549: 0,972; 1,557; 1,377 МГц.
УР-3 – 10 передавачів, частоти – 1,395; 1,278; 1,377; 0,81; 1,071; 1,359; 0,675; 1,134; 1,431; 0,837 МГц.
Перший етап:
замінити потужні передавачі на сучасні, твердо-тільні, які дозволяють організувати мовлення, як в аналоговому так і цифровому DRM форматах. Наявний частотний ресурс дозволяє забезпечити мовленням трьома програмами на 100 % території України. В перехідний період ці передавачі забезпечують гібридний формат мовлення, тобто одночасне мовлення в аналоговому і цифровому форматах.
Забезпечити аналогове мовлення трьох програм радіо у FM діапазоні в великих містах де є з індустріальні завади, кількість передавачів порядку 50 на програму.
Термін впровадження етапу 1.5 – 2 роки.
Другий етап:
тільки за умови державної підтримки населення у придбанні цифрових радіоприймачів:
здійснити в СХ-діапазоні поступовий перехід від АМ до цифрового формату DRM, через паралельне (гібридне) мовлення у аналоговому та цифровому форматах, термін 2 – 3 роки.
здійснити перехід на цифровий формат мовлення DRM+ у діапазоні Для трансляції трьох програм достатньо частот одного каналу.
Результатом реалізації активного варіанту є:
гарантоване забезпечення можливості приймати три програми Українського радіо всьому населенню країни,
можливість збільшення кількості програм в ефірі,
оптимальні видатки на трансляцію радіопрограм, зменшення у порівнянні з аналоговим мовленням.
Варіант (пасивний)
Цей варіант здійснюється в ПАТ НСТУ. Надається пріоритет розвитку мереж FM-діапазону, без плану, у повній залежності від частот, які надаються Нацрадою, практично отримуються усі частоти, які пропонуються. Абсолютно безперспективна робота, враховуючи, що частотний ресурс у цьому діапазоні майже вичерпано, забезпечити поширення трьох програм Українського радіо в діапазоні FM, з можливістю прийому програм усім населенням країни, згідно Закону про Суспільне мовлення, неможливо, що ставить під загрозу виконання, найближчим часом, місії Суспільного мовлення.
Інші варіанти
Технічний прогрес постійно надає нові пропозиції у тому числі для радіомовлення. Технології DAB, DRM, HD, яким вже понад 30 років, вважаються застарілими, хоч їм так і не вдалось опанувати усім світом, на відміну від старих технологій — АМ та FM, які продовжують існувати тривалий час, ці технології мають своїх користувачів. Ми чекаємо на появу новітніх технологій, але це не звільняє нас від необхідності постійної роботи по інформаційному забезпеченню суспільства.
5. Висновки
Українське радіо повинно відігравати значну роль у інформаційному забезпеченні суспільства, для цього потрібно забезпечити безумовне виконання Закону України про Суспільне мовлення, надати можливість усім громадянам суспільства слухати Українське радіо. Держава витрачає величезні кошти на Суспільне мовлення, тому соціальні запити людей повинні бути задоволені. ПАТ «НСТУ» надані усі можливості для цього.
http://mediasat.info/2019/09/27/rozbudova-texnichnoi-bazi-movlennya-ukrainskogo-radio-pat-nstu/?fbclid=IwAR0iDE6OUD9UVy47ldrE0AKoRYTj1PMoLu8WPP6Qk_RV49TyZKIx5M78RYU
